17:13 

sunday smile
Король Артур и рыцари квадратного стола ищут циркуль и лобзик.
— Карпе! — тихо почав Лаврін, дуже охочий до гарних дівчат. — Скажи-бо, кого ти
будеш сватать?
— Ат! Одчепись од мене, — тихо промовив Карпо.
— Сватай Олену Головківну. Олена кругла, як цибулька, повновида, як повний
місяць; в неї щоки, мов яблука, зуби, як біла ріпа, коса, як праник, сама дівка
здорова, як тур: як іде, то під нею аж земля стугонить.
— Гарна... мордою хоч пацюки бий; сама товста, як бодня, а шия, хоч обіддя гни.
— Ну, то сватай Одарку Ходаківну: ця тоненька, як очеретина, гнучка станом, як
тополя; личко маленьке й тоненьке, мов шовкова нитка; губи маленькі, як рутяний
лист. З маленького личка хоч води напийся, а сама пишна, як у саду вишня, а тиха
неначе вода в криниці.
Старий Кайдаш аж набік сплюнув, а Карпо промовив:
— Вже й знайшов красуню! Та в неї лице, як тріска, стан, наче копистка, руки, як
кочерги, сама, як дошка, а як іде, то аж кістки торохтять.
— Але ж ти й вередливий! То сватай Хотину Корчаківну, — сказав Лавр і засміявся.

— Чи ти здурів? Хотина як вигляне в вікно, то на вікно три дні собаки брешуть, а
на виду в неї неначе чорт сім кіп гороху змолотив.
— Ну, то бери Ганну.
— Авжеж! Оце взяв би той кадівб, що бублика з'їси, поки кругом обійдеш, а як
іде...
Карпо прикинув таке слівце, що богомольний Кайдаш плюнув і знов вибіг з повітки.

(с) Кайдашева сім'я, Іван Нечуй-Левицький
все так тихо начиналось, а потом пошла вакханалия и разбор полетов :lol:
прочла, и будто целую жизнь прожила х)

@темы: читаю

URL
   

Пейзец – маленький апокалиптичный пейзаж

главная